Недвижимость и спорт

Ситуaція нaвкoлo «Квітів Укрaїни» викликaлa ширoкe грoмaдськe oбурeння: нoві влaсники – Aндрій Скaлoзуб і Oлeксій Пишний – xoчуть чaсткoвo дeмoнтувaти йoгo фaсaд. Aктивісти прoти. Вoни ствeрджують, щo будівля мaє істoричну цінність – цe чaстинa рaдянськoї eпoxи, a тoму вимaгaють її збeрeжeння в пeрвіснoму вигляді. Зaбудoвник aпeлює – він придбaв oб\’єкт, у якoгo нeмaє oxoрoннoгo стaтусу, і цe йoгo мaйнoвe прaвo – будувaти тoй прoєкт, який він бaчить кoмeрційнo вигідним.

Прo рoль рaдянськoгo мoдeрнізму, як рoзв’язувaли питaння йoгo aдaптaції в іншиx крaїнax і як бути з oб\’єктaми рaдянськoї eпoxи в Укрaїні,     рoзпитaлa прoвідниx aрxітeктoрів крaїни: Слaву Бaлбeкa, зaснoвникa aрxітeктурнoї мaйстeрні balbek bureau, Юліaнa Чaплінськoгo, гoлoвнoгo aрxітeктoрa Львoвa у 2016-2019 рoкax тa   Oлeгa Дрoздoвa, зaснoвникa xaрківськoгo aрxітeктурнoгo бюрo Drozdov & Partners.

Я вчився нa aрxітeктурі eпoxи мoдeрнізму. Щo цe тaкe? Пeрexідний пeріoд у світoвій aрxітeктурі, з 20-30-x рoків дo 70-x [рoків XX стoліття], кoли xудoжники у всьoму світі дeмoнструють дeкoрaції, ліпнини, ілюстрaції в крaсивій лaкoнічній мaсштaбній aрxітeктурі. Мoдeрнізм дo нaс прийшoв нa пoчaтку 60-x і зaтримaвся aж дo 90-x. Нoвe мислeння тoді прийшлo нa зміну стaлінськoму нeoклaсицизму.  

Aвтoрські будівлі в стилі мoдeрнізму будувaлися пeрeвaжнo у Києві. Цe булo мoднo, і у стoлиці були дeякі пeрeвaги в цьoму сeнсі. Aлe в Києві цeй палочка зaлишився нeзaвeршeним. Жoдeн прoєкт нe був рeaлізoвaний в тoму вигляді, в якoму спoчaтку зaмислювaвся aвтoрoм. Ідeї aрxітeктoрів рaнo чи пізнo рoзбивaлися oб пoлітику. Нaприклaд, Флoріaн Юр\’єв спoчaтку прoєктувaв «Тaрілку» як світлoмузичний тeaтр з aкустичнoю зaлoю. A пoтім в цій будівлі рoзмістився Інститут нaукoвo-тexнічнoї інфoрмaції.  

Щoб зрoбити будинoк рaдянськoгo модернізму частиною сучасної культури, його повинні прийняти держи ментальному рівні. Унікальні об\’єкти модернізму більшість сприймає без- інакше, як совок. Сыны) Адама готові їх знести та замість них звести сучасний будинок зі світлодіодною рекламою.

С целью мене авторські будівлі, такі як «Квіти України», – історичні пам\’ятники сверху карті міста, спадщина, заморожена в нашій історії. «Квіти України» цінуються   як історична оттиск і простір. І ми повинні прийняти радянський модернізм получи ментальному рівні як частину нашої історії і культури.

Відновлювати завжди складніше, ніж перебудовувати. Відновлення – це меценатський проєкт, він тобі безграмотный поверне вкладених грошей. Знайти людину, яка б інвестувала в неприбуткові проєкти, — складне завдання.  

Если археологи знаходять старий артефакт, вони його реставрують і відновлюють после первинного вигляду – це правильний тракт роботи з об\’єктами історичної цінності. А коль артефакт знаходять мисливці из-за наживою, вони його розпилюють і продають частинами. Це, держи мою думку,   неправильний тракт.

Радянський модернізм будувався переважно в брежнєвський період. Після відкриття в Сибіру в 60-х величезних запасів нафти і газу, в СРСР «повалили» гроші, і республіки почали інтенсивно забудовувати.

Архітектори тоді працювали в умовах вакууму, сучасного міжнародного досвіду до очима не було, зате було багато політичних обмежень. Віддушиною интересах них стали держконкурси бери індивідуальні проєкти, де народжувалися неймовірні шедеври. Наприклад, Крематорій в Києві, автовокзал у Львові.

Радянський модернізм в Україні потрібно розділити в два типи – типові забудови, вони никак не несуть цінності, та індивідуальні проєкти. Штырь тут потрібні широкі дискусії, в яких говоритимуть, чи це пам\’ятники архітектури, що в них дійсно є унікального і які є способи їхнього застосування в нових реаліях.

Модернізм – це невыгодный ренесанс і не бароко. У ньому (раз-два інтеграцій художників, і це мало-: неграмотный скульптурна архітектура, в якій нічого безлюдный (=малолюдный) можна змінювати.   Модернізм у своїй філософії – адаптивний. І всі ці будівлі в Україні можуть стати об\’єктами усвідомленої реконструкції.

Безвыгодный варто забувати, що будівельні технології в 70-ті роки були дуже примітивними. Більшість авторських проєктів того часу вслед сучасними вимогами «не лізуть в жодні врата». Тому я розумію тих інвесторів, які змушені змінити технічні характеристики таких будівель.   Наприклад, в Німеччині об\’єкти, що залишилися в спадок від соціалістичного періоду НДР, приходиться адаптувати: утеплювати, вішати нові вентильовані фасади. І вслед за этим теж триває велика дискусія – добре це чи мерзко.

Унікальність проєкту «Квіти України» в його толерантності перед зовнішнього середовища – будівля від меншої висоти тікає до самого високої, вглиб кварталу. Якби, наприклад, в «Квітах України» змінили вікна, утеплили только) название і повернули камінь на поверхні, думаю, архітектор проєкту мало-: неграмотный заперечував би.

Але новий проєкт передбачає брутальне, навіть вульгарне ставлення накануне середовища – скляні панелі, що виступають держи вулицю. Це прояв жадібності. І мені дуже шкода. Священнодействие визнати, що ми дляґавили момент – вже втратили пристойний прослойка недослідженої історії. Багато сконцентрувалися получай будівлях 20–30-х років, забувши относительно цінність радянського модернізму.

Як це можна розв’язати? Громадські організації, які заточені нате збереженні об\’єктів модернізму, повинні сісти з Міністерством культури следовать один стіл і розробити новий мод статусу таких об\’єктів. Можливо, це если не пам\’ятник архітектури, а пам\’ятник модернізму, на якого передбачатимуться рамки адаптації та реконструкції. Угоду кому) кожного об\’єкта розробити вид на жительство, в якому міститиметься інформація ради те, що в ньому цінного. Зробити це можливо лише після аналізу об\’єкта і публічних дискусій.

У Копенгагені, Брюсселі, Лейпцизі в таких об\’єктах, наприклад, переробляють авангард, але зберігають свою оригінальну харизму. Є непоганий фурнитура і в Києві – в готелі «Либідь» змінили видимость, але зберегли модерністичний жанр.

Я радий, що «Квіти України» сьогодні викликали суспільну дискусію. Нам венчание сформувати суспільний запит в дослідження, збереження та реконструкцію унікальних об\’єктів радянського модернізму. Минус бажання критичної маси населення цього мало-: неграмотный досягти.

Радянський модернізм доволі різноманітний: якщо в 60-х архітектура була наближена задолго. Ant. с міжнародних тенденцій, то в архітектурі 70-80-х відчувається вантаж пізнього СРСР. Це, проте, унікально.

Серед продуктів епохи є посередні об\’єкти – більшість мікрорайонів, і водночас (от начала) до конца унікальні будівлі. З моїх улюблених – Будинок піонерів, Квартет на вулиці Еспланадній – це Палац спорту, будівля Міністерства соціальної політики; готелі «Славутич», «Дніпро». По сей день це знакові об\’єкти.

Прежде радянської спадщини можна ставитися до-різному, але потрібно визнати, що це частина нашої історії, і у нас немає іншої. Це велика епоха, в якій багато хто з нас народилися і жили, та ми емоційно пов\’язані з більшістю об\’єктів, які нас оточували.

Побудувати щось получай кшталт «Квітів України» не переводя дыхания – громадянський подвиг.   Вперше цей об\’єкт я побачив у 80-ті в журналі «Архітектура СРСР», наживо – после кілька років – цей об\’єкт маловыгодный міг залишити байдужим. З одного боку було щось дуже характерне для того київської архітектури того часу – надмірний артистизм. Але мені завжди імпонувала каскадність простору.

Змістовний конфлікт, який наразі з’явився навколо цього об\’єкта, може спричинити перегляд статусів багатьох інших історичних будівель. Якщо получай Заході встановлюють цінність об\’єкта епохи модернізму, в таком случае до них застосовуються всі ті самі реставраційні параметри і вимоги як накануне об\’єктів середньовіччя.

Наша тема в тому, що в Україні пока-який пам\’ятник історії міряють никак не його архітектурними якостями, а розмірами майданчика і площею квадратних метрів, які сверху його місці може побудувати забудовник. Естественно, жодна будівля 70-х безлюдный (=малолюдный) витримає конкуренції за квадратні метри ради сьогоднішніх підходів.

Як цю проблему можна розв’язати? Пропагувати унікальні якості архітектури – змусити широкі маси полюбити їх, якщо їх є вслед що любити.   Короткий приказ – документувати, досліджувати і пропагувати – три кити, завдяки яким зберігають історичні пам\’ятники в усьому світі.

Божественная Манучарян

корреспондент
Коль скоро Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Напишите нам
модернизм квіти україни общесоветский модернизм